- виручений
- —————————————————————————————ви́рученийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
виручений
Смотреть что такое "виручений" в других словарях:
виручений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до виручити. 2) у знач. прикм. Одержаний від продажу чого небудь … Український тлумачний словник
